Батько постійно вчився. Він пожадливо колекціонував книжки і міг похвалитися своєю величезною бібліотекою прекрасно оформлених книжок, досконало каталогізованих.
Годинами він говорив зі мною про українську літературу та історію, читав мені уривки з творів своїх улюблених авторів, запалюючи в мені любов до всього, що наша земля дала нам.
Усі ці книжки, все що він зібрав, мало колись перейти мені у спадок. Але так не судилося.
Як людина він був справедливим і строгим, але, водночас, веселим і люблячим.
Він дуже любив музику і грав на численних інструментах – скрипці, альті, флейті – виконував камерні музичні твори з друзями музикантами. Найбільшою його пристрастю була бандура. Його товариш-бандурист зробив одну для нього. Він навчився виконувати українські балади та пісні і співав їх приємним баритоном.
Adapted from: Ростислав Глувко, Memorabilia